Депутати Верховної Ради України провалили голосування за дерусифікацію сотень населених пунктів

18 вересня депутати Верховної Ради України провалили голосування за постанову про дерусифікацію назв 333 населених пунктів України.

Про це повідомив народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Депутати Верховної Ради України не ухвалили постанову № 11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Зокрема, йдеться про перейменування 15 міст та 7 районів: Сєвєродонецьк на Луганщині на Сіверськодонецьк, Червоноград на Львівщині на Шептицький, Южноукраїнськ на Миколаївщині на Гард.

"За" проголосували лише 208 парламентарів із необхідних 226 нардепів. Зокрема, 75 парламентарів "не голосували", п'ятеро "утримались" і троє були "проти".

"На жаль, дуже довго відкладалося включення цієї постанови у порядок денний, цього тижня ми цього добилися і, на жаль, в залі забракло голосів для того, щоб проголосувати за надзвичайно важливе рішення позбавлення нашої мапи, маркерів руського міра", - зазначив Володимр В'ятрович.

Після невдалого голосування незадоволені нардепи заблокували трибуну з вимогою повторно винести постанову в сесійну залу.

Народний депутат Роман Лозинський заявив, що український парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язано Москвою протягом століть поневолення":

"Це тотальна ганьба для України. Це реванш. Обов'язково опублікую список усіх, хто був проти/утримався чи боягузливо не голосував за цю постанову або прикинувся мертвим", – написав Роман Лозинський у Facebook.

Натомість згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу запевнив, що Верховна Рада повернеться до питання декомунізації та дерусифікації назв понад 300 населених пунктів. За його словами, на засіданні погоджувальної ради ухвалили рішення внести до Ради нову постанову, з якої буде вилучено п'ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми — йдеться про Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград.

"Ми ухвалили рішення, що погоджувальна рада - керівництво парламенту й керівники фракцій - внесе нову постанову, де прибере ці п'ять проблемних міст, сіл, селищ тощо в окремі постанови й проголосує цей пакет для того, щоб завершити деколонізацію України", - заявив Стефанчук.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.