Україні потрібні герої і вона їх шанує

Політв’язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною. Сьогодні парламент 313 голосами ухвалив у другому читанні і в цілому ініційований мною законопроєкт №8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув’язнені за свої переконання.

 

Політв'язні комуністичного режиму СРСР нарешті отримають пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Сьогодні парламент 313 голосами ухвалив у другому читанні і в цілому ініційований мною законопроєкт №8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув'язнені за свої переконання.

Ці люди, без яких ми б не мали сьогодні вільної України, і яких, на жаль, уже дуже мало залишилося серед нас, отримають надбавку до пенсії у розмірі 4.200 гривень на місяць з подальшою індексацією.

Крім того, з закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" вилучені згадки про радянські нагороди й звання, а перебування на високих державних посадах більше не буде підставою для призначення пенсій за особливі заслуги.

Ще один крок у бік політичної й соціальної справедливості.

Я завжди казав, що там де пам'ятають загиблих - будуть ті, хто захищає живих.

Але нарешті ми пам'ятаємо ще й живих.

Це правильний сигнал українському суспільству, ветеранам і нинішнім борцям за незалежність. Україна - держава, яка вміє бути вдячною. Україна шанує своїх героїв.

Дякую колегам з Парламенту за політичний консенсус у такому важливому питанні. Дякую громадськості та медіа, що роками тримали це питання у фокусі уваги. Низький уклін і подяка борцям, ваш приклад додає сил і віри у перемоги.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.

Олена Буруль: Як Голодомор з'явився і зник у любовному романі 1933 року

В листопаді 1933-го в газеті Welt Blatt, що видавалась у Відні, з'явився фрагмент роману Клотільде фон Штегманн "Завдяки тобі я знайшов батьківщину". Герой втікає з Радянського союзу до Німеччини у бочці, перепливаючи Дністер, там влаштовується на роботу, рятує дочку консула від падіння з коня. Всі ознаки третьосортного чтива для домогосподарок. Якби не початок роману, де йдеться про жорстоку більшовицьку політику і детально описуються події Великого голоду в Україні.