АНОНС: Вставка "На сторожі Святої Софії"

17 вересня у Києві відбудеться виставка "На сторожі Святої Софії".

Про це повідомив автор і головний куратор виставки Віталій Нахманович. 

Софія Київська – символ єдиної давньоруської церкви Володимирова Хрещення, катедральний собор, зведений великим київським князем Ярославом Мудрим і відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи.

Софійська площа – стародавній вічовий майдан, місце проголошення універсалів Центральної Ради і Акту Злуки, обрання гетьманом Павла Скоропадського і початку Живого ланцюга, мітингів і молебнів, парадів і демонстрацій часів Визвольних змагань і відновлення Незалежності.

Усі ці сенси вміщують простори виставки "На сторожі Святої Софії", присвяченої російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння української та російської цивілізацій, що від початку несуть у світ протилежні цінності.

Виставка складається з трьох тематичних просторів.

Жовта зала демонструє безперервність української цивілізації від Княжої доби, розвиток церкви та науки, ремесла та промисловості, освіти та мистецтва, становлення держави і деколонізацію. І на цьому тлі – руйнівні наслідки російської військової агресії.

Червона зала розкриває домінуючі властивості російсько-радянської цивілізації, що веде свій родовід від часів Золотої Орди, – імперську ідеологію та агресивну пропаганду, авторитарну владу та тоталітаризм, примус та репресії, загарбницькі війни та культ війська.

Зелена зала занурює в історію захисту Києва від російських окупантів у лютому-березні 2022 р. і демонструє наслідки варварських діянь Росії – воєнні злочини і руйнування, атаки на мирну інфраструктуру і масові вбивства.

Сьогодні вкотре зіткнулися два світи – "рускій мір" агресорів і руйнівників та український світ духовної сили, народної волі й величі, що безперервно веде боротьбу за збереження своєї державності, за можливість творити свою цивілізацію.

Проєкт реалізували:

Музей історії міста Києва

Національний музей історії України у Другій світовій війні

Коли: Виставка працюватиме від 18 вересня 2024 р., з середи по неділю

Де: у Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 2-й поверх

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.