Очільник МЗС України обурив польських політиків висловлюваннями про Волинську трагедію та акцію "Вісла"

Конфлікт спалахнув під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Причиною обурення стали слова Дмитра Кулеби у рамках панельної дискусії на події Campus Polska Przyszłości в Ольштині, де він був разом з польським колегою Радославом Сікорським. 

Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, зокрема і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам" — відреагував Дмитро Кулеба.

Щодо ексгумації тіл, міністр закордонних справ зазначив, що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам'яті українців. 

Частина польських політиків із керівної партії "Право і справедливість" обурилася таким словам українського дипломата. Так, віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що без належного вшанування пам'яті польських жертв Волині Україна не приєднається до Європейського Союзу. 

"Немає доброго майбутнього без ексгумації та вшанування пам'яті наших жертв", - наголосив Владислав Косіняк-Камиш.

Мер Хелма Якуб Банашек зазначив, що операція "Вісла" – те, чого не мало би статися. "Але прирівнювати це до геноциду на Волині і говорити у цьому контексті про українські території – це підло", – заявив  Якуб Банашек.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.