Очільник МЗС України обурив польських політиків висловлюваннями про Волинську трагедію та акцію "Вісла"

Конфлікт спалахнув під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Причиною обурення стали слова Дмитра Кулеби у рамках панельної дискусії на події Campus Polska Przyszłości в Ольштині, де він був разом з польським колегою Радославом Сікорським. 

Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, зокрема і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам" — відреагував Дмитро Кулеба.

Щодо ексгумації тіл, міністр закордонних справ зазначив, що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам'яті українців. 

Частина польських політиків із керівної партії "Право і справедливість" обурилася таким словам українського дипломата. Так, віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що без належного вшанування пам'яті польських жертв Волині Україна не приєднається до Європейського Союзу. 

"Немає доброго майбутнього без ексгумації та вшанування пам'яті наших жертв", - наголосив Владислав Косіняк-Камиш.

Мер Хелма Якуб Банашек зазначив, що операція "Вісла" – те, чого не мало би статися. "Але прирівнювати це до геноциду на Волині і говорити у цьому контексті про українські території – це підло", – заявив  Якуб Банашек.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.