Очільник МЗС України обурив польських політиків висловлюваннями про Волинську трагедію та акцію "Вісла"

Конфлікт спалахнув під час панельної дискусії «Польща майбутнього» за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Причиною обурення стали слова Дмитра Кулеби у рамках панельної дискусії на події Campus Polska Przyszłości в Ольштині, де він був разом з польським колегою Радославом Сікорським. 

Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, зокрема і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам" — відреагував Дмитро Кулеба.

Щодо ексгумації тіл, міністр закордонних справ зазначив, що Україна не проти надати дозвіл, але має свої прохання до польської влади щодо вшанування пам'яті українців. 

Частина польських політиків із керівної партії "Право і справедливість" обурилася таким словам українського дипломата. Так, віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш попередив, що без належного вшанування пам'яті польських жертв Волині Україна не приєднається до Європейського Союзу. 

"Немає доброго майбутнього без ексгумації та вшанування пам'яті наших жертв", - наголосив Владислав Косіняк-Камиш.

Мер Хелма Якуб Банашек зазначив, що операція "Вісла" – те, чого не мало би статися. "Але прирівнювати це до геноциду на Волині і говорити у цьому контексті про українські території – це підло", – заявив  Якуб Банашек.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.