Крапка щодо слідства у справі операції "Вісла" ще не поставлена, - посол України в Польщі

Рішення Інституту національної пам’яті Польщі про припинення слідства у справі операції “Вісла” викликає обурення, адже суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в Польщі Василь Зварич, коментуючи рішення прокурора відділу ІНП у Жешуві, який 28 листопада закрив розгляд справи щодо операції "Вісла".

"Мене обурило рішення Інституту національної пам'яті Польщі про замороження слідства щодо одного з найбільш ганебних злочинів комуністичного режиму, яким була акція "Вісла". Більшість польських істориків переконані, що це був комуністичний злочин", - підкреслив Зварич.

Він додав, що покійний президент Польщі Лєх Качинський однозначно говорив про акцію "Вісла" як про комуністичний злочин. Також у 1990 році було рішення Сенату Польщі про визнання акції "Вісла" злочином комуністичного режиму. За словами українського дипломата, це рішення ІНП "не лише заперечує усі заяви, які були зроблені на найвищому рівні польською державою, а й суперечить загальній історичній думці, яка панує в Польщі".

"Тому, ми вважаємо, що крапку в цій історії ще не поставлено. Я думаю, що будуть подальші наші зусилля і зусилля польських істориків, аби оскаржити рішення ІНП і провести справжнє розслідування цієї трагедії в історії українського народу",- сказав посол України в РП.

Зварич додав, що це питання не залишатиметься поза увагою Української держави, і на офіційному рівні робитимуться відповідні кроки.

Нагадаємо, десятки відомих поляків у відкритому листі до влади своєї країни виступили проти закриття прокурором відділу ІНП у Жешуві справи щодо акції "Вісла".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.