"Комуністична влада ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", - польський прокурор про рішення припинити розслідування операції "Вісла"

В останньому тижневику "Sieci" Анджей Позорський заступник генерального прокурора та директора GKŚZpNP, аргументує своє рішення припинити розслідування операції "Вісла" та не визнавати її комуністичним злочином.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написав історик, професор відділу новітньої історії Польщі Ґданського університету Ігор Галагіда.

"Це короткий виклад розгорнутого обґрунтування цього рішення. Його можна узагальнити в кількох пунктах (частину взято безпосередньо з історіографії/аргументів Польської Народної Республіки):

1) Акція була необхідна для ліквідації українського підпілля;

2) Подбали про те, щоб воно було максимально гуманним [прокурор сприйняв за чисту монету всі вказівки та рекомендації щодо гуманного ставлення до переселенців, не зважаючи на реальну ситуацію]

3) Відсутні документи, які підтверджують бажання знищити Українську національну групу [що неправда, є кілька відомих, де йдеться про асиміляцію, про це свідчать і введені обмеження, такі як максимальна розсіяність, заборона на виїзд тощо]

4) Волинська різанина (як злочин геноциду) і... воєнний стан (як комуністичний злочин) подаються як контрапункт. Останнє особливо інтригує. Звідки взялося це поняття? Згадуючи, наприклад, убитих шахтарів "Вуєка" і при всій повазі до інтернованих і побитих після 13 грудня 1981 року, важко порівняти це з примусовою депортацією 140 000 осіб. 

І речення про те, що "парадоксально, комуністична влада, в даному випадку ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", мабуть, краще залишити без коментарів...", - написав Ігор Галагіда.

Нагадаємо, наприкінці листопада 2023 року Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції "Вісла". Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. 

Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.