Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

Директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.

Про це йдеться на сайті нагороди.

4 травня в м. Портіман (Португалія) відбувся один із найпомітніших міжнародних заходів у музейній царині – церемонія вручення нагороди "Європейський музей року" від Європейського музейного форуму.

Конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн – членів Ради Європи. Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з них. Серед цьогорічних фіналістів Україну представляв Музей війни та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Спеціальної нагороди імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність удостоївся генеральний директор Національний музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди "Європейський музей року", стала визнанням особистого внеску пана Ігоря до ініціатив зі збереження музеїв та об'єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Переможцем цьогорічного конкурсу "Європейський музей року" став Саамський музей Siida – Saamelaismuseo ja Luontokeskus з м. Інарі (Фінляндія). 

Ігор Пошивайло — український етнолог, керамолог, музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні з 2016 року. Голова правління громадської організації "Музей Майдану", а також керівник Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та експертної комісії з нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури. Окрім цього, Пошивайло — один із ініціаторів проєкту "Музей Майдану". Працював над створенням Концепції музеєфікації Революції Гідності при Мінкультури і КМДА.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.