У сотні "українців десятиліття" троє істориків - Грицак, Плохій і Ґудзяк

NV назвав 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед.

Про це пише NV.

Із допомогою авторитетних експертів і читачів редакційна рада NV сформувала лістинг співвітчизників, які протягом 10 років відігравали ключову роль в Україні.

У номінації Суспільство до списку увійшли:

Ярослав Грицак, історик та пуб­ліцист, лідер думок, відомий неупередженим поглядом на вітчизняну історію.

Блаженнійший Любомир (Гузар) (1933−2017), був главою Української греко-католицької церкви й моральним авторитетом для багатьох українців

Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету, митрополит Української греко-католицької церкви, має незмінну велику повагу в суспільстві.

З повним переліком "Люди десятиліття" можна ознайомитися на сайті NV.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.