Мінкульт позбавив Арку дружби народів у Києві статусу пам'ятки

Тепер колишню Арку дружби народів у Києві можна демонтувати.

Про це повідомляє пресслужба Міністерство культури та інформаційної політики.

Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ про те, що колишня Арка дружби народів у Києві не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 

"Монумент втратив статус пам'ятки історії і може бути демонтований", - йдеться у повідомленні.

Арка дружби народів у Києві, встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року, належить до символіки російської імперської політики та підлягає цілковитому демонтажу.

Попри перейменування Київською міською радою в "Арку Свободи українського народу", монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, відтак становить загрозу національній безпеці України. Про це наголошено у фаховому висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики

У висновку також ідеться про те, що втілений у монументі міф про "возз'єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям. А в умовах широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій.

"У суспільній свідомості киян монумент ототожнюється з радянським режимом, не випадково мешканці столиці називають його "ярмом". Позбавляючись монументального "ярма", ми звільняємось від залишків радянської диктатури та російського імперського впливу", – підсумував т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

 

.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.