Мінкульт позбавив Арку дружби народів у Києві статусу пам'ятки

Тепер колишню Арку дружби народів у Києві можна демонтувати.

Про це повідомляє пресслужба Міністерство культури та інформаційної політики.

Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ про те, що колишня Арка дружби народів у Києві не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 

"Монумент втратив статус пам'ятки історії і може бути демонтований", - йдеться у повідомленні.

Арка дружби народів у Києві, встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року, належить до символіки російської імперської політики та підлягає цілковитому демонтажу.

Попри перейменування Київською міською радою в "Арку Свободи українського народу", монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, відтак становить загрозу національній безпеці України. Про це наголошено у фаховому висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики

У висновку також ідеться про те, що втілений у монументі міф про "возз'єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям. А в умовах широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну цей міф активно використовується для обґрунтування "законності" путінських територіальних претензій.

"У суспільній свідомості киян монумент ототожнюється з радянським режимом, не випадково мешканці столиці називають його "ярмом". Позбавляючись монументального "ярма", ми звільняємось від залишків радянської диктатури та російського імперського впливу", – підсумував т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

 

.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.