Гуляйстеп, Долина і Прилівщина: селам на Полтавщині повернуть історичні назви

Профільний Комітет ВР рекомендував повернути селам Першотравневе, Первомайське та Червона Долина їхні історичні назви. Тепер рішення має підтримати Верховна Рада України.

Про це повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар. 

У Михайлівській громаді Полтавського району не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до Комітету у встановлений законодавством термін – з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож фахівці УІНП подали на розгляд Комітету пропозицію назвати село Гуляйстеп

Цю назву сформулювали на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські. Серед них – українські козацькі поселення: слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. 

Російська імперська назва з'явилася у 1946 році. Спершу назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. 

Червона Долина – село Полтавської громади. Після дослідження фахівці встановили, що історична назва населеного пункту – Долина, а приставка "Червона" з'явилася після встановлення більшовицької радянської влади. 

Фахівці вирішили також повернути селу Першотравневому історичну назву – Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах зазначають, що назва хутір "Прилівщина" існувала до 1928 року. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.