У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької

У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також архіви відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

Про це повідомили у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Подарувала техніку вартістю понад 200 тисяч австрійська організація "Restauratоren ohne Grenzen" (Реставратори без кордонів). Було придбано камеру і об'єктив, комп'ютер, мережеві сховища та жорсткі диски.

"Для нас це дуже радісна подія! Завдяки цій техніці ми зможемо не лише зберегти культурну спадщину для наступних поколінь, але і удоступнити цифрові копії для дослідників", - зазначив директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

Ініціаторкою співпраці музею та австрійської організації стала українська композиторка Алла Сіренко, очільниця "The Ukrainian Cultural Association in the UK" (Української культурної асоціації у Великій Британії). Передача техніки з Австрії в Україну була здійснена за сприяння Почесного консульства Австрії у Львові, Австрійського бюро кооперації у Львові (Kooperationsbüro Lemberg) та австрійського диригента Парвіза Ях'яві.

У музейній колекції міститься понад 25 тисяч одиниць: це, зокрема, особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також відомих музикантів – Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.