Композитори Києва проти повернення Чайковського до культурної спадщини України

Київські композитори опублікували звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну та Мінкульту, у якому обгрунтовують не можливість внесення в культурну спадщину України Петра Чайковського.

Звернення опублікував у Faceboook композитор Андрій Бондаренко.

звернення виникло у відповідь на рішення учасників круглого столу "Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни" повернути до культурної спадщини Чайковського серед інших митців.

Київські композитори наголосили, що його ім'я неможливо повернути Україні, адже воно ніколи не належало до української спадщини: сам композитор сформувався як митець у Росії, не написав жодного твору на українські тексти, натомість писав майже виключно на російські тексти.

А у збереженому листуванні ідентифікував себе як "росіянин у цілковитому розумінні цього слова", щодо українців вживаючи слово "хохол".

"Питання Чайковського  це не тільки питання вивіски в одному із закладів. Це питання збереження нашої ідентичності. Бо з поверненням Чайковського повернеться і весь російський світ, російська мова і цінності. До речі, музика Чайковського — це перше, що окупанти виконали на руїнах ними же зруйнованого драмтеатру в Маріуполі", — зазначає Бондаренко.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.