Український аудіогід з’явився у музеї Ван Гога в Амстердамі

Музей Ван Гога в Амстердамі став 80-м музеєм світу, де з'явився україномовний аудіогід.

Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська.

"Це вже 80-та екскурсія в межах нашого проєкту із запровадження українських аудіогідів у культурних пам'ятках світу 44 країн", - написала Зеленська.

Голосом Ван Гога став актор дубляжу Павло Скороходько, а голосом аудіогіда - актриса Ірма Вітовська. 

Аудіогід розповідає не лише про твори Ван Гога, можна також почитати його листи та подивитися на кімнату художника. 

Музей ван Гога — художній музей в Амстердамі, присвячений життю і творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога. Відкритий у 1973 році.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.