АНОНС: Ранній автограф Симона Петлюри

Документ експонуватиметься в Будинку Миколи Лисенка з 23 по 31 травня 2023 року.

Про це інформує Музею видатних діячів української культури.

Уперше з фондів Музею видатних діячів української культури буде представлено маловідомий автограф Симона Петлюри 1903 року.

Це один із найбільш ранніх із зафіксованих документально підписів видатного українського політика і військового діяча, що досі не публікувався і не демонструвався публіці. Міститься він на колективному вітальному листі композиторові Миколі Лисенку з нагоди 35-річчя його творчої діяльності від української громади Катеринодара (Кубань), активним учасником якої Симон Петлюра був на той час (грудень 1903 року). Ймовірно, він також є автором вітальної адреси.

Окрім того, на заході ви зможете:

- дізнатися більше про зв'язок Симона Петлюри із композитором Миколою Лисенком

- побачити партитуру забороненої тодішньою російською цензурою кантати Миколи Лисенка "Б'ють пороги", через виконання якої Симона Петлюру вигнали 1901 року з Полтавської духовної семінарії

- побачити рідкісні автографи інших підписантів вітального листа до Миколи Лисенка, відомих українських діячів Кубані: Степана Ерастова, Кузьми Безкровного, Миколи Рябовола, Степана Манжули, Івана Ротара, Володимира Скидана, Степана Глазуненка

- побачити оригінал вітального листа до Миколи Лисенка від Соломії Крушельницької

Провела пошукову роботу у фондах Музею та ініціювала показ раритету наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько.

Подія приурочена до річниці з дня народження і смерті Симона Петлюри (22 травня 1879 року – 25 травня 1926 року) і є частиною проєкту "Петлюра і культура", ініційованого Інститутом Леонтовича, за співпраці із Музеєм видатних діячів української культури з відзначення у 2024 році 145-річчя з дня народження Симона Петлюри.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.