АНОНС: Виставка "Знайти Романа Шухевича"

5 березня на території зруйнованого 1 січня 2024 року внаслідок падіння уламку російського безпілотника Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі, що на околиці Львова, відбудуться пам’ятні заходи.

Про це інформує Центр досліджень визвольного руху.

5 березня виставка "Знайти Романа Шухевича" буде презентована на руїнах знищеного музею в Білогорщі, а опісля переміститься до Львова – у Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. Степана Бандери, 1), де триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Завдяки виставці "Знайти Романа Шухевича" кожен охочий зможе дізнатися:

– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення "Тіней забутих предків";

– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі.

– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;

– чому опинився у в'язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами; – яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;

– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;

– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка "Знайти Романа Шухевича" створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Життя легенди" (Наш Формат, 2023). 

У заходах із вшанування Романа Шухевича 5 березня 2024 року на території знищеного Музею Романа Шухевича в Білогорщі візьмуть участь чільні представники Львівської ОВА, Львівської облради, заступник директора Львівського історичного музею Петро Слободян, а також авторка книги "Роман Шухевич. Життя легенди", наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк, народний депутат України, історик Володимир В'ятрович, історик, військовослужбовець ЗСУ Руслан Забілий, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Коли: 5 березня, о 14:00

Де: Львів, вул. Білогорща, 76а

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.