Усі розділи
Допомогти проекту

Створили 3D-модель зруйнованого музею Шухевича

Працівники "Інституту геоінформаційних систем" створили 3D-модель зруйнованого Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який 1 січня атакували російські дрони.

31 січня 2024

Про це йдеться на фейсбук-сторінці НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

"Команда експертів HeMo Lab вже була на місці та проводило документування. На жаль, будівлю музею повністю зруйновано. Окрім документування, наші колеги Юрко Гонек, Андрій Ямелинець та Василь Щутяк з ТзОВ "Інститут геоінформаційних систем" фотограмметричним методом створили 3D- модель (хмару точок з геоприв'язкою) зруйнованого об'єкта (включно з територією навколо нього)", – зазначено у дописі.

Завдяки роботі команди Skeiron ви можете побачити, як він виглядав до атаки – у 2021 році вони зробили 3D модель музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Роздивитися те, яким був музей можна за посиланням. 

Обидві моделі стануть у нагоді, коли почнеться планування робіт з відновлення музею.

 
Теми
Дивіться також
"Старий Шух": ще один з дому Шухевичів
Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича
Чому Музей Шухевича насправді НЕ знищено
Через атаку "Шахедів" згорів музей Шухевича у Львові
Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 травня, 15:38

"Локальна історія" видасть книгу про українців у радянських таборах

30 травня, 10:02

Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

Всі новини