Пам’ятку часів Київської Русі, яку врятували від незаконного продажу, передали в музей

Унікальна плита Святого Воїна часів Київської Русі, яку волинські прокурори врятували від нелегального продажу, стала експонатом Національного музею історії України.

Про це йдеться у дописі Facebook Національного музею історії України.

Кам'яна плита вагою близько 60 кг в давнину прикрашала фасад невідомої білокам'яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 – першій половині 13 століття. Давньоруські майстри вирізьбили на ній образ святого Дмитра Солунського.

"Ця плита — пам'ятка мистецтва. Святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії і на Русі. Це свідчить, що пам'ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї – це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу.", — зазначив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Нагадаємо, реліквія потрапила до "чорних археологів", які намагалися продати її на інтернет-аукціоні за 210 тис. грн. Там плиту побачили музейники, відстеження пам'ятки тривало 2 роки.

Завдяки зусиллям правоохоронців і прокурорів унікальну археологічну знахідку повернули державі. Плиту зі "Святим воїном" вилучили під час обшуків, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Тепер про збереження знахідки піклуватимуться музейники.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.