Пам’ятку часів Київської Русі, яку врятували від незаконного продажу, передали в музей

Унікальна плита Святого Воїна часів Київської Русі, яку волинські прокурори врятували від нелегального продажу, стала експонатом Національного музею історії України.

Про це йдеться у дописі Facebook Національного музею історії України.

Кам'яна плита вагою близько 60 кг в давнину прикрашала фасад невідомої білокам'яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 – першій половині 13 століття. Давньоруські майстри вирізьбили на ній образ святого Дмитра Солунського.

"Ця плита — пам'ятка мистецтва. Святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії і на Русі. Це свідчить, що пам'ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї – це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу.", — зазначив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Нагадаємо, реліквія потрапила до "чорних археологів", які намагалися продати її на інтернет-аукціоні за 210 тис. грн. Там плиту побачили музейники, відстеження пам'ятки тривало 2 роки.

Завдяки зусиллям правоохоронців і прокурорів унікальну археологічну знахідку повернули державі. Плиту зі "Святим воїном" вилучили під час обшуків, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Тепер про збереження знахідки піклуватимуться музейники.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.