У Кам’янці-Подільському експонують артефакти з пам’яток, яким загрожує знищення

У Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відкрилася виставка "З поля до музею", на якій представлені артефакти, виявлені, зокрема, на території давніх пам’яток, яким загрожує знищення.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив молодший науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та начальник його археологічної експедиції Євгеній Левінзон.

"Це виставка знахідок археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за польовий сезон 2023 року. Там представлені понад 80 артефактів, починаючи від кам'яної доби і до часів Київської Русі. Усі вони виявлені на території Кам'янець-Подільського району", - зазначив Левінзон.

 серед артефактів найбільше матеріалів трипільської культури – зразки жіночих фігурок та розписного посуду. Окрім того, представлені знаряддя праці доби палеоліту.

"Важливо, що цей матеріал, зокрема, із пам'яток, які перебувають на межі знищення. Це поселення Кубачівка, яке руйнується кар'єром, поселення в Старій Ушиці, що затоплене Дністровським водосховищем і сильно розмивається, поселення у Малинівцях. Якби ми ці матеріали не виявили, вони були б втрачені", - додав начальник експедиції.

Виставка "З поля до музею" діятиме до середини березня.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.