Музею в Полонному передали 500 артефактів

Полонському історичному музею на Хмельниччині передали близько 500 артефактів, виявлених під час археологічних досліджень восени 2023 року.

Про це розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України кандидат історичних наук" Павло Нечитайло, пише Укрінформ.

"Полонському історичному музею передали 472 предмети з досліджень 2023 року, які поповнять скарбницю музею та матеріальної культури міста Полонного. У розкопі були знайдені матеріали лука-райковецької культури VIII-IX ст., раннього залізного віку, Давньої Русі ХІІ-ХІІІ ст. і дуже потужно представлені матеріали XVII-XVIII ст. Окрім того, передані понад 30 монет, давньоруські прикраси", - зазначив Нечитайло.

Дослідження проводилися у вересні-жовтні 2023 року в історичній частині Полонного, на ділянці по вулиці Переца-Маркіша, 23. Розкоп розміром 10 на 10 м було розбито на ділянці фортечного валу, між кавальєром та костелом Св. Анни. Роботи проводилися завдяки гранту від Українського культурного фонду.

У процесі досліджень зібрано цілу колекцію. Більшість знахідок – це матеріали другої половини XVIІ ст.: цегла, фрагменти кахлів, керамічного та скляного посуду, залізні вироби, кулі, монети, люльки для куріння, гральні фішки.

Також фахівці провели дослідження знайденої в Полонному унікальної свинцевої грамоти, яка датується ХІІ століттям.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.