В Оттаві відкрили українську бібліотеку ім. Лесі Українки

У Канаді відкрито українську бібліотеку ім. Лесі Українки при однойменній українській школі в Оттаві.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Посольство України в Канаді.

"Це довгоочікувана подія для української громади та всіх прихильників української літератури. Відтепер українці – від наймолодших до дорослих, матимуть можливість зануритися в сучасні українські літературні шедеври, досліджувати багатство нашої мови та культурного надбання", – наголосили у диппредставництві.

Проєкт став можливим завдяки ініціативі керівництва школи Юлії Кубін, координатора бібліотеки Тамари Пастух, підтримки партнерів – Ukrainian Credit Union Limited Taras Pidzamecky Christina Levus, BCU Foundation - Фундація Будучність Mary Medyk Garbutt та волонтерів, які допомагали збирати книжки. Свої улюблені книжки бібліотеці подарували також учні школи, аби інші однолітки мали можливість прочитати казку або цікаву історію українською мовою.

Новостворена бібліотека діятиме в приміщенні Української Кредитової Спілки в Оттаві. Більше деталей та як замовити книжки – за посиланням

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.