Ярослава Гуньку нагородили відзнакою "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька

Тернопільська обласна рада нагородила ветерана Другої світової війни, вояка дивізії "Галичина" Ярослава Гуньку почесною відзнакою Тернопільської обласної ради "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька.

Про це йдеться у розпорядженні голови Тернопільської облради від 6 лютого 2024 року № 22, пише Суспільне.

19 березня, в день 99-річчя Ярослава Гуньки, голова постійної комісії обласної ради з питань законності Олег Сиротюк передав цю відзнаку його внучатій племінниці з Бережан Ользі Вітковській. Жінка має передати нагрудний орден в Канаду, де проживає ветеран.

Головну відзнаку Тернопільської обласної ради Ярослав Гунька отримав за вагомий особистий внесок у надання допомоги Збройним силам України, активну благодійну і громадську діяльність.

Народився Ярослав Гунька 19 березня 1925 року в селі Урмань на Тернопільщині. Навчався у Бережанській гімназії. У 18 років пішов добровольцем до дивізії "Галичина". 

У липні 1944 року брав участь у битві проти Червоної армії. Потрапив у полон до британців. Спільно з частиною дивізійників був відправлений із Великої Британії до Італії, в Ріміні. Нюрнберзький трибунал, який у 1945-1946 роках судив винуватців злочинів нацизму, не знайшов доказів причетності до них вояків дивізії "Галичина".

З Ріміні повернувся до Британії. У 1948 році, після численних перевірок, був остаточного звільнений. Вступив до Об'єднання українців у Великій Британії. У 1951 році одружився з Маргарет Енн Еджертон. У 1954 емігрував до Канади. Закінчив технічний коледж. Працював в авіаційній промисловості, згодом став інспектором компанії "De Havilland". Був членом Конгресу українців Канади, активним учасником Братства колишніх вояків першої Української дивізії Української національної армії. Дописував в українськомовне видання "Вісті комбатанта".

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями. Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Через це внаслідок скандалу Ентоні Рота пішов у відставку, а премʼєр Канади Джастін Трюдо мусив вибачатися за "помилку, яка глибоко збентежила парламент і Канаду".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.