В український прокат вийде художній фільм про Будинок "Слово"

У травні в український прокат вийде художній фільм «Будинок "Слово". Нескінчений роман» Тараса Томенка.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила поетка і сценаристка фільму Любов Якимчук.

"Будинок "Слово". Нескінчений роман" – це перший ігровий фільм, що розповідає про покоління українських митців, знищених фізично та морально сталінською репресивною машиною у 1930-х роках.

"Усі вони стали учасниками експерименту, спрямованого на виведення нового типу радянського письменника та тотальний контроль над процесом творчості з метою створення єдиного художнього методу соціалістичного реалізму, та не кожен з письменників погоджується оспівувати культ Сталіна", — йдеться в описі до фільму.

У 1930-х роках XX століття у Харкові у 66 квартирах будинку жили найвідоміші митці української культури — Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталія Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Раїса Троян та інші.

Режисер стрічки — Тарас Томенко, сценаристи — Тарас Томенко та Любов Якимчук, оператор-постановник — Михайло Любарський, художник-постановник — Шевкет Сейдаметов, композитор — Алла Загайкевич, продюсери — Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк. Виробництво — FRESH PRODUCTION GROUP.

Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.