У Кам’янці-Подільському експонують артефакти з пам’яток, яким загрожує знищення

У Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відкрилася виставка "З поля до музею", на якій представлені артефакти, виявлені, зокрема, на території давніх пам’яток, яким загрожує знищення.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив молодший науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та начальник його археологічної експедиції Євгеній Левінзон.

"Це виставка знахідок археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за польовий сезон 2023 року. Там представлені понад 80 артефактів, починаючи від кам'яної доби і до часів Київської Русі. Усі вони виявлені на території Кам'янець-Подільського району", - зазначив Левінзон.

 серед артефактів найбільше матеріалів трипільської культури – зразки жіночих фігурок та розписного посуду. Окрім того, представлені знаряддя праці доби палеоліту.

"Важливо, що цей матеріал, зокрема, із пам'яток, які перебувають на межі знищення. Це поселення Кубачівка, яке руйнується кар'єром, поселення в Старій Ушиці, що затоплене Дністровським водосховищем і сильно розмивається, поселення у Малинівцях. Якби ми ці матеріали не виявили, вони були б втрачені", - додав начальник експедиції.

Виставка "З поля до музею" діятиме до середини березня.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.