У Кам’янці-Подільському експонують артефакти з пам’яток, яким загрожує знищення

У Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відкрилася виставка "З поля до музею", на якій представлені артефакти, виявлені, зокрема, на території давніх пам’яток, яким загрожує знищення.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив молодший науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та начальник його археологічної експедиції Євгеній Левінзон.

"Це виставка знахідок археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за польовий сезон 2023 року. Там представлені понад 80 артефактів, починаючи від кам'яної доби і до часів Київської Русі. Усі вони виявлені на території Кам'янець-Подільського району", - зазначив Левінзон.

 серед артефактів найбільше матеріалів трипільської культури – зразки жіночих фігурок та розписного посуду. Окрім того, представлені знаряддя праці доби палеоліту.

"Важливо, що цей матеріал, зокрема, із пам'яток, які перебувають на межі знищення. Це поселення Кубачівка, яке руйнується кар'єром, поселення в Старій Ушиці, що затоплене Дністровським водосховищем і сильно розмивається, поселення у Малинівцях. Якби ми ці матеріали не виявили, вони були б втрачені", - додав начальник експедиції.

Виставка "З поля до музею" діятиме до середини березня.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.