Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли "Традиції Щедрого вечора".

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Ця традиція з'явилася ще з дохристиянських часів. Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі "новорічних обходів". В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й "водити козу". Також важливою складовою святкування став "Щедрик" Миколи Леонтовича.

Обрядову пісню "Щедрик" українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

"Наша мета — довести світові, що мелодія "Carol of the Bells" має насправді суто українське "громадянство". Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку  — це його включення до національного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання", – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.