Композитори Києва проти повернення Чайковського до культурної спадщини України

Київські композитори опублікували звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну та Мінкульту, у якому обгрунтовують не можливість внесення в культурну спадщину України Петра Чайковського.

Звернення опублікував у Faceboook композитор Андрій Бондаренко.

звернення виникло у відповідь на рішення учасників круглого столу "Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни" повернути до культурної спадщини Чайковського серед інших митців.

Київські композитори наголосили, що його ім'я неможливо повернути Україні, адже воно ніколи не належало до української спадщини: сам композитор сформувався як митець у Росії, не написав жодного твору на українські тексти, натомість писав майже виключно на російські тексти.

А у збереженому листуванні ідентифікував себе як "росіянин у цілковитому розумінні цього слова", щодо українців вживаючи слово "хохол".

"Питання Чайковського  це не тільки питання вивіски в одному із закладів. Це питання збереження нашої ідентичності. Бо з поверненням Чайковського повернеться і весь російський світ, російська мова і цінності. До речі, музика Чайковського — це перше, що окупанти виконали на руїнах ними же зруйнованого драмтеатру в Маріуполі", — зазначає Бондаренко.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.