Суспільне готує документальний проєкт до 10-ї річниці окупації Криму

Прем’єра документального проєкту "Крим: 10 років окупації" відбудеться на Суспільному 26 лютого.

Про це йдеться на сайті Суспільного Мовлення.

Мілітаризація Криму та створення плацдарму для воєнної агресії, переслідування й репресії тих, хто не згідний з окупаційним режимом, знищення української та кримськотатарської ідентичності, руйнація історичної й культурної спадщини — те, що росіяни системно коять у Криму вже 10 років окупації. Ті ж методи вони застосовують на територіях, захоплених після 24 лютого 2022 року.

Документальний проєкт "Крим: 10 років окупації" дозволить пригадати передумови та початок російської агресії на Кримському півострові у 2014 році, проаналізувати вплив і наслідки окупації для нашої держави та найбільш політично активного корінного народу України — кримських татар, розповість про політичних в'язнів, яких росія переслідує просто за те, що вони не приймають окупацію та відстоюють свою громадянську позицію.

Розповісти свою історію та бачення подій минулих років у Криму команда проєкту запросила представників кримськотатарської спільноти й очевидців окупації. Серед них — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця Президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева, брат політичної ув'язненої Леніє Умерової Азіз Умеров, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв й інші.

"У фільмі розповідаємо, як було, як є зараз і що робити в майбутньому. Героїв обирали з різних сфер: посадовців, військових, фахівців та діячів у різних галузях — історія, релігія, культура, журналістика. Брат політичної ув'язненої Леніє Умерової розповів про те, що з нею відбувається, на основі чого можна зрозуміти, як окупанти поводяться з політв'язнями. Загалом у проєкті зібрано 11 інтерв'ю. Також оцифрували величезний масив архівного відео з 2014 до 2023 року", - каже Микита Лунін, керівник проєкту, редактор Суспільне Крим.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.