АНОНС: У Львові відбудеться виставка "Крим: у діалозі століть"

З нагоди 10-ї річниці окупації Криму у Львові відбудеться відкриття виставки "Крим: у діалозі століть".

Про це інформує Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

З нагоди 10-ї річниці окупації Криму й другої річниці героїчного опору Українського народу повномасштабній агресії росії 10 лютого о 14:00 год. у виставкових залах відділу "Палац Лозинського" відбудеться відкриття виставки "Крим: у діалозі століть".  Це спільний проєкт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, Меджлісу кримськотатарського народу та Громадської організації "Кримський інститут стратегічних досліджень".

Пленерні етюди із серії "Кримські сонети" Яна Ціонглінського, триптих "Гробниця ханів у Бахчисараї" Влодзімєжа Наленча, твори подружжя Романа та Марґіт Сельських, написані у Криму, зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького доповнено сучасними роботами живопису і кераміки, виконаними у рамках культурно-мистецького проєкту "ZINCIR/ЛАНЦЮГ ‒ ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ" за підтримки Українського культурного фонду, що реконструюють побут кримських татар початку ХХ ст.

Жанрові роботи художника Дмитра Доценка відтворюють епізоди мирного життя кримських татар одного із "маалє" (кримськотатарською ‒ район міста) на своїй Батьківщині, в ареалі глибинної й досі досконало не пізнаної культури корінного народу України. Живописні твори поєднані з репліками кримськотатарського керамічного посуду XVIII ‒ XX ст., виконаними заслуженим майстром народної творчості України Рустемом Скибіним.

В одній з експозиційних зал виставки за посередництвом відео відтворено "Весільний обряд кримських татар".

Після офіційної частини відкриття виставки о 15:00 год. відбудеться авторська екскурсія Рустема Скибіна, а о 16:00 год. - презентація кількох відеороликів із серії "12 міфів про Крим" проєкту "ZINCIR/ЛАНЦЮГ ‒ ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ" та зустріч з їх авторами.

Виставка триватиме до 10 березня 2024 року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.