На Полтавщині перейменують село, назване на честь російського діяча

У Гребінківській громаді Полтавської області перейменують село Олексіївка, бо назва містить символіку російського імперіалізму.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

Село Олексіївка у 1750-х роках заснував російський діяч Григорій Теплов. Він разом з іншими прихильниками цариці Катерини взяв участь у двірцевому перевороті, він став одним із ключових діячів у її уряді, одержав чин таємного радника. Село назване на честь його сина Олексія.

На перейменування можуть сподіватися ще вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській громаді, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах. Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися.

До 27 січня 2024 року місцева влада повинна подати до Верховної Ради України нові пропозиції назв замість російсько-комуністичних.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.