На Полтавщині демонтували стеллу "Комсомольськ"

В'їзний знак з написом "Комсомольськ" демонтували у місті Горішні Плавні на Полтавщині.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"Символ комуністичного гітлерюгенду потрібно було прибрати ще у 2016 році. "Комсомольську" стелу демонтували попри неймовірну любов влади міста Горішні Плавні і тамтешнього міського голови Бикова до ленінського комсомолу", - зауважив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У 2016 році міськрада  і міський голова пропонували залишити місту стару назву "Комсомольськ", зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей — Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні.

Водночас знаки з старою назвою вирішили залишити. У 2017 році невідомі зірвали дві літери зі стели. Влада міста витратила 8 тис. гривень на виготовлення нових букв і відновила стелу з незаконною назвою. 

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму. 

"Необхідно демонтувати ще один аналогічний масивний в'їзний знак "Комсомольск" з іншого боку міста Горішні Плавні. На території Дмитрівського старостату знаходиться знак "Бронепоїзд Будьонний". Також на будинках лишаються незаконні написи "Слава ВЛКСМ!", що є грубим порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законів", - зазначив Олег Пустовгар. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.