Усі розділи
Допомогти проекту

На Полтавщині демонтували пам'ятник "борцям за радянську владу"

У селищі Шишаки на Полтавщині демонтували пам'ятник "борцям за радянську владу".

21 жовтня 2023

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

"Це, зокрема, скульптура трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства "Техкомунбуд". Пам'ятник орієнтовно важив до двох тонн. Його розібрали на частини, щоб завантажити в спецтехніку", - розповів Олег Пустовгар

Пам'ятник борцям за радянську владу передали до музейного простору "Парку радянського періоду" неподалік Путивля на Сумщині. 

Музей під відкритим небом "Парк радянського періоду" був відкритий 2019-го на території Путивльського державного історико-культурного заповідника, що в Спадщанському лісі. Експонати туди привозять, зокрема, із Сумської, Полтавської та Чернігівської областей.

 
Теми
Дивіться також
На Полтанщині встановили меморіальну дошку діячам УНР Чижевським
На Полтавщині перейменували 80 об’єктів топонімії
Лідер Руху Чорновіл, герой ЗСУ Новіков, княгиня Ольга: На Полтавщині перейменували ще 5 топонімів
На Полтавщині відкрили меморіальну дошку генерал-хорунжому Армії УНР Всеволоду Петріву
На Полтавщині знесли пам'ятник Пушкіну
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

28 травня, 22:11

Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

28 травня, 11:01

АНОНС: "10 років війни: що і як ми будемо пам'ятати"

Всі новини