Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича

Петро Порошенко звернувся з листом до директора Львівського історичного музею щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки.

Про це у Facebook повідомив Фонд Порошенка.

"Благодійний Фонд Порошенка звертається із пропозицією щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки. Фонд пропонує фінансування негайної повної реконструкції (відновлення) цього Музею, який має і надалі служити збереженню історичної памʼяті про боротьбу Українського народу за Незалежність", – йдеться у документі.

Для реалізації цієї мети Фонд Порошенка надав копію банківської гарантії щодо виділення коштів на потреби відновлення Музею та пропозиції щодо складу Наглядової ради проєкту відновлення Музею.

"Переконані, що невідкладне відновлення Музею стане символом незнищенності України всупереч спробам російських загарбників підкорити її", – пише Порошенко.

Нагадаємо, вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через ракетний обстріл Росії виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.