Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича

Петро Порошенко звернувся з листом до директора Львівського історичного музею щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки.

Про це у Facebook повідомив Фонд Порошенка.

"Благодійний Фонд Порошенка звертається із пропозицією щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки. Фонд пропонує фінансування негайної повної реконструкції (відновлення) цього Музею, який має і надалі служити збереженню історичної памʼяті про боротьбу Українського народу за Незалежність", – йдеться у документі.

Для реалізації цієї мети Фонд Порошенка надав копію банківської гарантії щодо виділення коштів на потреби відновлення Музею та пропозиції щодо складу Наглядової ради проєкту відновлення Музею.

"Переконані, що невідкладне відновлення Музею стане символом незнищенності України всупереч спробам російських загарбників підкорити її", – пише Порошенко.

Нагадаємо, вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через ракетний обстріл Росії виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.