Археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку

На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку.

Про це Суспільному розповів консультант археологічних досліджень замку Юрій Лукомський.

За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.

"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.

Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.

"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.

З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.

"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.

Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.

Галицький замок — це фортифікаційна споруда XIV століття, розташована на Замковій або Галич-горі, висота якої сягає до 340 м. Споруду збудували у Галичі на місці княжого дерев'яного замку, про який вперше згадали у 1119 році.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.