Археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку

На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку.

Про це Суспільному розповів консультант археологічних досліджень замку Юрій Лукомський.

За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.

"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.

Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.

"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.

З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.

"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.

Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.

Галицький замок — це фортифікаційна споруда XIV століття, розташована на Замковій або Галич-горі, висота якої сягає до 340 м. Споруду збудували у Галичі на місці княжого дерев'яного замку, про який вперше згадали у 1119 році.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.