На Сумщині правоохоронці вилучили в "чорного археолога" прикраси Х-ХІ століття

Чоловік незаконно здійснював археологічні розкопки та привласнював знайдене майно. За даним фактом у поліції відкрили кримінальне провадження.

Про це повідомила поліція Сумської області.

До поліції надійшла оперативна інформація про те, що невідома особа, на одній з інтернет-платформ здійснює незаконний продаж історичних цінностей, а саме чоловічих та жіночих речей 10- 11 століття. Правоохоронці відреагували на повідомлення та розпочали перевірку по даному факту.

Як попередньо встановили працівники сектору дізнання Сумського районного управління поліції у співпраці з кіберполіцією Сумської області, чоловік без відповідного дозволу, проводив земляні пошуково-археологічні роботи, під час яких знайшов унікальні пам'ятки, що мають особливу історичну та культурну цінність. Тож, діючи всупереч вимог чинного законодавства, "археолог" не повідомив відповідний орган охорони культурної спадщини про знахідки та привласнив їх.

Під час санкціонованого обшуку за місцем мешкання чоловіка, поліцейські виявили ряд артефактів, що відносяться як до чоловічих, так і жіночих прикрас 10-11 століття. Зокрема, пояс з металічними накладками, скроневі срібні кільця, срібні та бронзові браслети, уламки дротових шийних гривень, скляні та металічні намистини, металічні перстні різних типів, підвіски, близько 10 бронзових бубонців та близько сотні бронзових ґудзиків.

У склад скарбу також входили срібна німецька монета, карбована між 985 та 995 рр., предмети з заліза – ножі, ключі, навісний замок, два серпи, кістяна накладка на великий гребінь, що належить типу, характерного для 11ст. та з 10 пряслиць овруцького походження.

Все знайдене поліцейські вилучили та направили на експертне дослідження. Після чого історичні цінності будуть направлені до Національного музею історії України.

За даним фактом у поліції відкрили провадження за ч.1 статті 193 Кримінального Кодексу України "Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї". Досудове розслідування триває.

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.