На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження

Шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Про це повідомляє КМДА.

Розвідувальні археологічні дослідження проведе Центр консервації предметів археології спільно з Інститутом археології НАН України та "Києво-Могилянською академією".

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголосила, що пам'ятку "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря" внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

КМДА інформує, що, ймовірно, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших зразків українських барокових гетьманських храмів. Його зображували на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов'язаний з іменами двох видатних діячів української історії – козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор спорудили в 1690–1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Споруду також згадують у більшості путівників Києвом XIX – початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших столичних храмів.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.