АНОНС: У Музеї Києва відкрили вистаку "Земні шляхи Небесної Сотні"

Вистака "Земні шляхи Небесної Сотні" у Музеї Києва триватиме до 25 лютого.

Про це повідомили у Музеї Історії Міста Києва.

Небесна Сотня – романтизований збірний образ загиблих учасників Революції Гідності. Сотня – первинно у значенні структурної одиниці Майдану, як от сотня Самооборони Майдану, Мистецька чи Медична сотня.

Небесна Сотня, попри зовсім нещодавнє походження, вже увійшла в національну міфологію як образ захисників, що ціною життя здобули українцям свободу, і тепер, з небес, залишаються патронами нашої подальшої боротьби.

Офіційно ж – 107 людей, загибель яких пов'язана із участю в Євромайдані. 107 Героїв України посмертно, завдяки жертовності яких Революція Гідності перемогла.

Виставка триватиме до 25 лютого у Музеї Історії Міста Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.