АНОНС: Презентація та дискусія "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

У рамках львівського форуму видавців відбудеться дискусія «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 рр.», присвячена виходу першого видання в рамках однойменної дослідницької програми «Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр.».

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Встановлені реальні людські втрати серед українців на теренах Люблінського дистрикту, який створили німецькі окупанти у жовтні 1939 року і який діяв до липня 1944 року. На основі різних архівних документів подано список понад 5300 осіб української національності, які постраждали на Холмщині.

У виданні подано списки українських жертв серед населення Люблинського дистрикту Генеральної Губернії, територія якого в 1939–1944 рр. у загальних обрисах охоплювала землі історичної Холмщини та південного Підляшшя.

На основі вивчення великого документального матеріалу в архівах Канади, Польщі й України, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, автори встановили максимально повний, який можливий, з огляду на нинішній стан вивчення теми, іменний перелік жертв.

Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за повітами та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює розлога наукова розвідка про Холмщину та південне Підляшшя під час Другої світової війни, карти й сумарні статистичні таблиці та зіставлення.

Видання започатковує видавничу серію "Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.", яка охопить усю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки.

Окрім Холмщини й Підляшшя, окремі томи представлять українські втрати на Волині, Галичині та землях, які після війни залишилися на захід від українського кордону (Бойківщина, Надсяння, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя).


Час: 17 вересня, п'ятниця, 15:45


Місце: конференц-зал нового колегіуму УКУ, площа Святої Софії, 2 (колишня адреса: вул. Козельницька, 2)


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.