Польський інститут національної пам'яті: Операція "Вісла" не була злочином

Слідчий відділ IPN припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла».

Про це пишуть польські ЗМІ.

"Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)", – каже прокурор Жешува Артур Грабовський.

Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація "була проведена гуманно", переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.

Історик та нардеп Володимир В'ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.
"Саме тому польський Instytut Pamięci Narodowej займався справою акції "Вісла". Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму", - написав на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.
Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.