Крапка щодо слідства у справі операції "Вісла" ще не поставлена, - посол України в Польщі

Рішення Інституту національної пам’яті Польщі про припинення слідства у справі операції “Вісла” викликає обурення, адже суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в Польщі Василь Зварич, коментуючи рішення прокурора відділу ІНП у Жешуві, який 28 листопада закрив розгляд справи щодо операції "Вісла".

"Мене обурило рішення Інституту національної пам'яті Польщі про замороження слідства щодо одного з найбільш ганебних злочинів комуністичного режиму, яким була акція "Вісла". Більшість польських істориків переконані, що це був комуністичний злочин", - підкреслив Зварич.

Він додав, що покійний президент Польщі Лєх Качинський однозначно говорив про акцію "Вісла" як про комуністичний злочин. Також у 1990 році було рішення Сенату Польщі про визнання акції "Вісла" злочином комуністичного режиму. За словами українського дипломата, це рішення ІНП "не лише заперечує усі заяви, які були зроблені на найвищому рівні польською державою, а й суперечить загальній історичній думці, яка панує в Польщі".

"Тому, ми вважаємо, що крапку в цій історії ще не поставлено. Я думаю, що будуть подальші наші зусилля і зусилля польських істориків, аби оскаржити рішення ІНП і провести справжнє розслідування цієї трагедії в історії українського народу",- сказав посол України в РП.

Зварич додав, що це питання не залишатиметься поза увагою Української держави, і на офіційному рівні робитимуться відповідні кроки.

Нагадаємо, десятки відомих поляків у відкритому листі до влади своєї країни виступили проти закриття прокурором відділу ІНП у Жешуві справи щодо акції "Вісла".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.