Крапка щодо слідства у справі операції "Вісла" ще не поставлена, - посол України в Польщі

Рішення Інституту національної пам’яті Польщі про припинення слідства у справі операції “Вісла” викликає обурення, адже суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в Польщі Василь Зварич, коментуючи рішення прокурора відділу ІНП у Жешуві, який 28 листопада закрив розгляд справи щодо операції "Вісла".

"Мене обурило рішення Інституту національної пам'яті Польщі про замороження слідства щодо одного з найбільш ганебних злочинів комуністичного режиму, яким була акція "Вісла". Більшість польських істориків переконані, що це був комуністичний злочин", - підкреслив Зварич.

Він додав, що покійний президент Польщі Лєх Качинський однозначно говорив про акцію "Вісла" як про комуністичний злочин. Також у 1990 році було рішення Сенату Польщі про визнання акції "Вісла" злочином комуністичного режиму. За словами українського дипломата, це рішення ІНП "не лише заперечує усі заяви, які були зроблені на найвищому рівні польською державою, а й суперечить загальній історичній думці, яка панує в Польщі".

"Тому, ми вважаємо, що крапку в цій історії ще не поставлено. Я думаю, що будуть подальші наші зусилля і зусилля польських істориків, аби оскаржити рішення ІНП і провести справжнє розслідування цієї трагедії в історії українського народу",- сказав посол України в РП.

Зварич додав, що це питання не залишатиметься поза увагою Української держави, і на офіційному рівні робитимуться відповідні кроки.

Нагадаємо, десятки відомих поляків у відкритому листі до влади своєї країни виступили проти закриття прокурором відділу ІНП у Жешуві справи щодо акції "Вісла".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.