На Львівщині оцифрували найстарішу дерев’яну датовану церкву в Україні

На Львівщині оцифрували дерев’яний храм Святого Архистратига Михаїла, який датується 1508 роком та знаходиться у селі Стара Скварява.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами мистецтвознавця та іконописця Романа Залінка, під час реставраційних робіт у 2008 році на стіні храму віднайшли позначку "1508 р." на брусі північної стіни, написану чорною фарбою. Історики схиляються до думки, що це дата будівництва церкви. Це цілком слушно, вважає іконописець, адже в регіоні є кілька пам'яток XVI ст. Спершу церква стояла у сусідньому селі Глинську, а в 1715 р. цей храм перенесли у Стару Скваряву.

Наразі храм перебуває на балансі Львівського музею історії релігії та більше виступає музейною, ніж церковною установою. Богослужіння тут проводять лише раз на рік – 21 листопада, в день Святого Архистратига Михаїла.

У межах проєкту, окрім створення 3D-моделі та віртуального туру храмом, також облаштували сучасну інклюзивну музейну експозицію, яка враховує потреби різних цільових аудиторій: у музеї розмістили нові інформаційні банери із QR-кодами, збільшеними копіями ікон верхнього ряду іконостасу, є аудіогід українською та англійською мовами.

Проєкт повністю було профінансовано УКФ, його вартість 780 тис. грн. Реалізація відбувалася протягом пів року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.