Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли "Традиції Щедрого вечора".

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Ця традиція з'явилася ще з дохристиянських часів. Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі "новорічних обходів". В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й "водити козу". Також важливою складовою святкування став "Щедрик" Миколи Леонтовича.

Обрядову пісню "Щедрик" українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

"Наша мета — довести світові, що мелодія "Carol of the Bells" має насправді суто українське "громадянство". Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку  — це його включення до національного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання", – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.