Поліція Харківщини запобігла продажу артефактів, датованих ІІ сторіччям до н.е.

Зловмисник намагався продати набір бронзоливарника за 300 тисяч гривень.

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Харківській області.

47-річний харківʼянин на спеціальному сайті під псевдонімом опублікував оголошення про продаж набору бронзоливарника, датованого 2 сторіччям до нашої ери, за 300 тисяч гривень.

Дізнавачі Харківського районного управління поліції № 1 внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 193 (незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї) Кримінального кодексу України.

За словами дізнавача Анни Білоцерковської, під час проведення комплексу оперативно-розшукових дій працівники ХРУП № 1 встановили особу порушника. За місцем мешкання фігуранта поліцейські провели санкціонований обшук, під час якого виявили та вилучили культурні цінності вагою 21 кілограм.

Речові докази направлені на експертне дослідження.

Наразі поліцейські зʼясовують, яким чином артефакти опинилися у зловмисника. Досудове розслідування триває.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.