АНОНС: Виставка до 150-ліття Hаукового товариства ім. Шевченка

Команда Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького спільно з Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ запрошують відвідати виставку «Нація. Мистецтво. Наука» до 150-ліття Hаукового товариства ім. Шевченка.

Про це інформує Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

1940 року радянська влада ліквідувала Наукове товариство ім. Шевченка, а музейну збірку розформувала, передавши до Національного музею у Львові (НМЛ), Музею етнографії та художнього промислу (МЕХП) та ін.

Тож на ювілейній виставці будуть представлені експонати, які зібрали ентузіасти НТШ і зберегли львівські музейники. Крім того, буде продемонстровано вибрані твори з приватних колекцій та збірку мистецьких видань Інституту колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. У різний час і за різних обставин збережена спадщина виконує своє покликання – берегти нашу ідентичність, плекати українську культуру та підтримувати науку.

Виставка розгорнеться у головній будівлі НМЛ (м. Львів, пр. Свободи, 20) та триватиме з 22 грудня 2023 року до 18 лютого 2024 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.