АНОНС: «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів»

28 липня о 16.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставка «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів», присвячена 100-річчю заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Оксани Грудзинської.

Подію анонсує Національний музей українського декоративного мистецтва.

Виставка представляє 100 творів художниці з музейної колекції, які презентують всі грані таланту видатної мисткині – декоративні вази, пласти, тарелі. Знаковими роботами ювілейної експозиції є підготовчі ескізи та один із варіантів керамічного панно станції метро "Хрещатик".

Оксана Грудзинська – автор багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер'єри будинків та музейні експозиції. У її творчому доробку – декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро "Хрещатик". Вони стали символом, візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці в цілому.

20 років Оксана Аркадіївна працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР, яку 40 років очолювала видатна художниця, технолог-кераміст Ніна Іванівна Федорова. На початку 1970-х років майстриня працювала в Художньому фонді України, зокрема на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. У 1990–010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, передаючи свій великий досвід молодим керамістам.

Джерела логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. В основі її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу.

До дня народження художниці також буде презентовано альбом з творами Оксани Грудзинської із серії "Музейні колекції" – подарунок визначній ювілярці.

Виставка триватиме до 27 серпня 2023 року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.