У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» презентували виставку «І постала Церква Велика на пагорбах Печерських» до 950-річчя закладення Успенського собору.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

Виставка присвячена до 950-річчя закладення Успенського собору та Успінню Пресвятої Богородиці. З нагоди події також в Успенському соборі відбулась Святкова Божественна Літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, блаженніший Епіфаній.

На виставці представлені історичні та мистецькі пам'ятки ХІ–ХХ ст. зі збірки Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони висвітлюють історію спорудження Великої Печерської церкви в Княжу добу. Відвідувачі можуть побачити зразки плінфи ХІ–ХІІ ст., зокрема, зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни храму.

Також серед експонатів – унікальний рельєф із зображенням Богородиці – Оранти ХV ст., ікони написані на плінфі наприкінці ХІХ ст. Уявлення про первісний вигляд храму в ХІ–ХІІІ ст. надають варіанти реконструкцій, зроблені архітекторами на основі архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки.

"Успенський собор – це одна із духовних святинь України. 950 років тому тут було закладено перший камінь у будівництво собору, який багато руйнувався. Але увесь час собор відроджувався. Заповідник сьогодні має важливу місію, він несе справжню давню історію й передає її майбутнім поколінням", – підкреслив виконувач обов'язків гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.