"Комуністична влада ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", - польський прокурор про рішення припинити розслідування операції "Вісла"

В останньому тижневику "Sieci" Анджей Позорський заступник генерального прокурора та директора GKŚZpNP, аргументує своє рішення припинити розслідування операції "Вісла" та не визнавати її комуністичним злочином.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написав історик, професор відділу новітньої історії Польщі Ґданського університету Ігор Галагіда.

"Це короткий виклад розгорнутого обґрунтування цього рішення. Його можна узагальнити в кількох пунктах (частину взято безпосередньо з історіографії/аргументів Польської Народної Республіки):

1) Акція була необхідна для ліквідації українського підпілля;

2) Подбали про те, щоб воно було максимально гуманним [прокурор сприйняв за чисту монету всі вказівки та рекомендації щодо гуманного ставлення до переселенців, не зважаючи на реальну ситуацію]

3) Відсутні документи, які підтверджують бажання знищити Українську національну групу [що неправда, є кілька відомих, де йдеться про асиміляцію, про це свідчать і введені обмеження, такі як максимальна розсіяність, заборона на виїзд тощо]

4) Волинська різанина (як злочин геноциду) і... воєнний стан (як комуністичний злочин) подаються як контрапункт. Останнє особливо інтригує. Звідки взялося це поняття? Згадуючи, наприклад, убитих шахтарів "Вуєка" і при всій повазі до інтернованих і побитих після 13 грудня 1981 року, важко порівняти це з примусовою депортацією 140 000 осіб. 

І речення про те, що "парадоксально, комуністична влада, в даному випадку ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", мабуть, краще залишити без коментарів...", - написав Ігор Галагіда.

Нагадаємо, наприкінці листопада 2023 року Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції "Вісла". Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. 

Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.