Київські митники знайшли в посилці артефакт юрського періоду

Київські митники виявили палеонтологічну скам'янілість юрського періоду, яку хотіли переправити до США. Це панцир морського їжака, віком близько 161-165 млн років.

Про це повідомляє Київська митниця.

Зазначається, що під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало із Тернополя до США, митники звернули увагу на незвичний шорсткий камінець з наростами.

"Як визначили експерти, цей "камінець" — панцир морського їжака Pygaster michelini, на якому оселилася Serpula sp. З позиції палеонтолога, це — ексклюзив. Ймовірне місце знахідки — Трахтемирів (Черкащина), басейн річки Дніпро. Геологічний вік — близько 161-165 млн років", — йдеться у повідомленні.

Експерти зазначають, що зразок оригінальний, та підкреслюють його досконалу збереженість. Скам'янілість походить з келовейських відкладів юрського періоду. Предмет має культурну цінність як геологічна спадщина. Експерти рекомендують внести знахідку до Державного реєстру національного надбання, а також до Музейного фонду України.

Для вивезення через митний кордон культурних цінностей необхідно мати відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого документа в даному випадку не було.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Скам'янілість вилучили до рішення суду.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.