Київські митники знайшли в посилці артефакт юрського періоду

Київські митники виявили палеонтологічну скам'янілість юрського періоду, яку хотіли переправити до США. Це панцир морського їжака, віком близько 161-165 млн років.

Про це повідомляє Київська митниця.

Зазначається, що під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало із Тернополя до США, митники звернули увагу на незвичний шорсткий камінець з наростами.

"Як визначили експерти, цей "камінець" — панцир морського їжака Pygaster michelini, на якому оселилася Serpula sp. З позиції палеонтолога, це — ексклюзив. Ймовірне місце знахідки — Трахтемирів (Черкащина), басейн річки Дніпро. Геологічний вік — близько 161-165 млн років", — йдеться у повідомленні.

Експерти зазначають, що зразок оригінальний, та підкреслюють його досконалу збереженість. Скам'янілість походить з келовейських відкладів юрського періоду. Предмет має культурну цінність як геологічна спадщина. Експерти рекомендують внести знахідку до Державного реєстру національного надбання, а також до Музейного фонду України.

Для вивезення через митний кордон культурних цінностей необхідно мати відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого документа в даному випадку не було.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Скам'янілість вилучили до рішення суду.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.