Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич

У Диканці на Полтавщині перейменували низку вулиць та провулків.

Про це інформує Полтавський офіс УІНП.

Вул. Черняховського відтепер носитиме ім'я Петра Сагайдачного, на пошану гетьмана українського козацтва, учасника переможної битви під Хотином 1621 р. та успішного походу на Московську державу 1618 р., фундатора і мецената Києво-Могилянської колегії.

Вул. Кутузова теж змінили назву — на вул. Івана Богуна, українського полководця часів Богдана Хмельницького та періоду Руїни.

Вул. Пушкіна перейменували на Івана Мазепи — на честь гетьмана України, котрий бував у Диканьці, був кумом власника селища Василя Кочубея (в Диканьці зафіксовані народні назви об'єктів з іменем гетьмана, наприклад, "Дуб Мазепи"), очільника воєнно-політичного виступу проти московського царя Петра I.

Вул. Олега Кошового називатиметься на честь Кошового Гордієнка. Кость Гордієнко — кошовий отаман Запорізької Січі, військовий і політичний діяч, який уклав воєнний союз із Іваном Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра І. Створив і очолив Кам'янську Січ. 

Вул. Чернишевського — на Самійла Величка (козацький канцелярист і літописець, певний час мешкав у Диканьці і, за однією з версій, похований у селищі. Саме в його літописі міститься перша писемна згадка про Диканьку).

Вул. Горького — вул. Грушевського. Голова Української Центральної Ради (УЦР), історик, соціолог, письменник, державний і політичний діяч, автор багатотомної "Історії України-Руси".

Вул. Лєрмонтова перейменували на честь Василя Короліва — одного із засновників Української Центральної Ради (УЦР), дипломата Української Народної Республіки (УНР), 

Вул. Крилова перейменували на Костянтина Товкача — діяча УНР, Генерального судді УНР, священника, правника, просвітянина, який починав свою громадську діяльність з Диканьки. Зокрема, був активним учасником проукраїнського руху в селищі у 1906-1907 р.

Вулицю, що звеличувала сталінського помолога Мічуріна, назвали на честь лідера Організації Українських націоналістів Степана Бандери.

Вул. Ватутіна — на вул. Романа Шухевича, українського політика, головнокомандувача Української Повстанської армії.

Вул. Чайковського — на Олекси Діхтяря (діяч товариства "Просвіта", вчитель, перекладач і письменник, понад двадцять років провів у Диканьці, завдяки йому була сформована чітка проукраїнська позиція мешканців).

Вул. Достоєвського — на Луки Кримського, видатного лікаря, священика, канонізованого святого, який вирізнявся стійкою громадянською позицією. Вул. Чехова відтепер носитиме ім'я Василя Скорика, диканського краєзнавця, колишнього директора Диканського історико-краєзнавчого музею. Пров. Черняховського — Василя Непийпива, українського живописця, українського народного художника, уродженця с. Кам'янка на Диканщині. 

Вул. Ціолковського — на Академіка Стешенка — уродженця Диканьки, українського вченого-астрофізика, академіка НАН України, дитинство і юність якого пройшли неподалік цієї вулиці. Пров. Некрасова — Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклористки, етнографа.

Провулок Крилова — на Олеся Гончара, українського письменника, прозаїка, літературного критика, політичного і громадського діяча, голови Спілки письменників України (1959-1971), героя України (2005, посмертно).

Вул. Ломоносова — вул. Василя Стуса, українського поета, дисидента, жертви комуністичного режиму.

У селищі Диканька вул. та провулок Гагаріна відтепер мають назву Кудрина (за основу взято місцевий геонім, назву балки, розташованої неподалік).

Вулиці Некрасова повернули назву Махова (за основу взято назву кутка і вулиці ІХ — поч. ХХ ст.). Пров. Мічуріна перейменували на Броварський (за назвою місцевого геоніму, розташованої неподалік балки), Кутузова перейменували на Польський (за назвою місцевого геоніму, житлового масиву, розташованого неподалік). Вул. Чкалова повернули давню назву Чигрівська. А у селі Балясне вул. Чкалова перейменували на Кочубеївську (назва актуалізує факт існування в селі кочубеївської економії, яка тривалий час давала заробіток усім мешканцям села).

 

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.