АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти

Дискусія "Музей як простір для громадянської освіти" розпочнеться 12 довтня об 12:00.

Національний музей Революції Гідності разом з Європейським центром імені Вергеланда (Норвегія), POLIN – Музеєм історії польських євреїв (Польща) та Центром 22 липня (Норвегія) запрошує на експертну дискусію. Мета заходу – обговорити виклики у сфері громадянської освіти, з якими стикаються музеї в різних країнах Європи, а також окреслити можливі напрями співпраці для подолання їх.

Програма

Вступне слово. Музеї як платформа для громадянської освіти та поширення культури демократії

– Ігор Пошивайло, Національний музей Революції Гідності, Ана Перона Ф'єльдстад, Європейський центр імені Вергеланда (ЄВЦ)

Презентації та експертні обговорення:

– Роль музеїв в інтерпретації складної історії та подолання суспільної травми: досвід України – Леся Онишко, PhD, Національний музей Революції Гідності, Київ, Україна

Дискусія:

Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій", освітній експерт Українського інституту майбутнього

Тетяна Шептицька, заступник директора Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

– Роль музейних освітніх програм у формуванні національної пам'яті – керівник освітніх програм, Lucja Koch, POLIN Museum, Варшава, Польща

Дискусія:

Олександра Козорог, Українська Гельсінська спілка

Світлана Осіпчук, Музей воєнного дитинства в Україні

– Обговорення складних (дискусійних) питань в освітніх програмах музеїв для школярів – Anne Lene Andersen, Stine Furan, 22nd of July Center, Осло, Норвегія

Дискусія:

Христина Чушак, завідувач кафедри освітньої політики Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, координатор освітніх програм ЄВЦ

Надія Василишин, координатор усноісторичного напряму та менеджер проєктів Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія терору"

Модератори: Леся Онишко (Національний Музей Революції Гідності), Ірина Сабор (ЄВЦ)

До участі у вебінарі запрошуються музейники, освітяни, культурологи, всі зацікавлені особи.

Подія транслюватиметься наживо українською та англійською мовами. У разі потреби в синхронному перекладі просимо долучатися до події в ZOOM.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.