АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти

Дискусія "Музей як простір для громадянської освіти" розпочнеться 12 довтня об 12:00.

Національний музей Революції Гідності разом з Європейським центром імені Вергеланда (Норвегія), POLIN – Музеєм історії польських євреїв (Польща) та Центром 22 липня (Норвегія) запрошує на експертну дискусію. Мета заходу – обговорити виклики у сфері громадянської освіти, з якими стикаються музеї в різних країнах Європи, а також окреслити можливі напрями співпраці для подолання їх.

Програма

Вступне слово. Музеї як платформа для громадянської освіти та поширення культури демократії

– Ігор Пошивайло, Національний музей Революції Гідності, Ана Перона Ф'єльдстад, Європейський центр імені Вергеланда (ЄВЦ)

Презентації та експертні обговорення:

– Роль музеїв в інтерпретації складної історії та подолання суспільної травми: досвід України – Леся Онишко, PhD, Національний музей Революції Гідності, Київ, Україна

Дискусія:

Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій", освітній експерт Українського інституту майбутнього

Тетяна Шептицька, заступник директора Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

– Роль музейних освітніх програм у формуванні національної пам'яті – керівник освітніх програм, Lucja Koch, POLIN Museum, Варшава, Польща

Дискусія:

Олександра Козорог, Українська Гельсінська спілка

Світлана Осіпчук, Музей воєнного дитинства в Україні

– Обговорення складних (дискусійних) питань в освітніх програмах музеїв для школярів – Anne Lene Andersen, Stine Furan, 22nd of July Center, Осло, Норвегія

Дискусія:

Христина Чушак, завідувач кафедри освітньої політики Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, координатор освітніх програм ЄВЦ

Надія Василишин, координатор усноісторичного напряму та менеджер проєктів Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія терору"

Модератори: Леся Онишко (Національний Музей Революції Гідності), Ірина Сабор (ЄВЦ)

До участі у вебінарі запрошуються музейники, освітяни, культурологи, всі зацікавлені особи.

Подія транслюватиметься наживо українською та англійською мовами. У разі потреби в синхронному перекладі просимо долучатися до події в ZOOM.

 

Теми

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.