Херсонські музейники ідентифікували картину, викрадену російськими окупантами

Наукові співробітники Херсонського обласного художнього музею ідентифікували картину з колекції, яка була викрадена військовими РФ у листопаді минулого року

Про це Суспільному повідомила завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка Лариса Жарких.

Йдеться про полотно невідомого художника "Морський пейзаж" (Біля берегів Греції) 1907 року. 

До початку реставраційних робіт у музеї картина невідомого художника "Морський пейзаж" експонувалась у концертній залі, де було представлене західноєвропейське мистецтво XVII – початку XX століття. На початку листопада пейзаж разом з понад 10 тисяч експонатів музею був вивезений російськими окупантами. Пейзаж потрапив на фотографії у Сімферопольському музеї. Де нині перебуває твір мистецтва, невідомо.

"Припущення були одразу, але на фотографії картина розташована під кутом. І протягом певного часу були сумніви, чи то взагалі вона. Аж поки не почаклували з графічними програмами, деформували видимий шматочок і наклали на фото оригінальної картини  усе збіглося. До того ж і рама – та ж сама, що й на оригіналі",  розповіла наукова співробітниця музею.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.